Ответы в темах
-
АвторСообщения
-
SBУчастникSBУчастникSBУчастник
ОЙ НЕ СВIТИ МIСЯЧЕНЬКУ(украïнська народна пiсня)
Ой не світи, місяченьку,
Не світи нікому,
Тільки світи миленькому,
Як іде додому!Світи йому ранесенько,
Та й розганяй хмари,
А як він вже іншу має,
То зайди за хмари!Світив місяць, світив ясний,
Та й зайшов за хмару,
А я, бідна, гірко плачу –
Зрадив мене милий.SBУчастникНIЧ ЯКА МIСЯЧНА, ЯСНАЯ, ЗОРЯНА (Слова М. Старицького
Музика народна)Ніч яка місячна, ясная, зоряна,
Видно, хоч голки збирай,
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай!Сядемо вкупочці тут під калиною,
І над панами я пан!
Глянь, моя рибонько, — срібною хвилею
Стелеться в полі туман.Гай чарівний, ніби променем всипаний,
Чи загадався, чи спить;
Ген на стрункій та високій осичині
Листя пестливо тремтить.Небо глибоке засіяне зорями,
Що то за божа краса!
Перлами ясними попід тополями
Грає краплиста роса.Ти не лякайся, що босії ніженьки
Вмочиш в холодну росу:
Я тебе, вірная, аж до хатиноньки
Сам на руках однесу.Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько,
Тепло — ні вітру, ні хмар…
Я пригорну тебе до свого серденька,
А воно палке, як жар.Ніч яка місячна, ясная, зоряна,
Видно, хоч голки збирай,
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай!SBУчастникАнна Ахматова * * *
ЛЕТНИЙ САД
Я к розам хочу, в тот единственный сад,
Где лучшая в мире стоит из оград,Где статуи помнят меня молодой,
А я их под невскою помню водой.В душистой тиши между царственных лип
Мне мачт корабельных мерещится скрип.И лебедь, как прежде, плывет сквозь века,
Любуясь красой своего двойника.И замертво спят сотни тысяч шагов
Врагов и друзей, друзей и врагов.А шествию теней не видно конца
От вазы гранитной до двери дворца.Там шепчутся белые ночи мои
О чьей-то высокой и тайной любви.И все перламутром и яшмой горит,
Но света источник таинственно скрыт.SBУчастникWilliam Shakespeare Hamlet’s Soliloquy
To be, or not to be: that is the question:
Whether ’tis nobler in the mind to suffer
The slings and arrows of outrageous fortune,
Or to take arms against a sea of troubles,
And by opposing end them? To die: to sleep;
No more; and by a sleep to say we end
The heart-ache and the thousand natural shocks
That flesh is heir to, ’tis a consummation
Devoutly to be wish’d. To die, to sleep;
To sleep: perchance to dream: ay, there’s the rub;
For in that sleep of death what dreams may come
When we have shuffled off this mortal coil,
Must give us pause: there’s the respect
That makes calamity of so long life;
For who would bear the whips and scorns of time,
The oppressor’s wrong, the proud man’s contumely,
The pangs of despised love, the law’s delay,
The insolence of office and the spurns
That patient merit of the unworthy takes,
When he himself might his quietus make
With a bare bodkin? who would fardels bear,
To grunt and sweat under a weary life,
But that the dread of something after death,
The undiscover’d country from whose bourn
No traveller returns, puzzles the will
And makes us rather bear those ills we have
Than fly to others that we know not of?
Thus conscience does make cowards of us all;
And thus the native hue of resolution
Is sicklied o’er with the pale cast of thought,
And enterprises of great pith and moment
With this regard their currents turn awry,
And lose the name of action. — Soft you now!Уильям Шекспир Монолог Гамлета
Перевод Бориса Пастернака
Быть или не быть, вот в чем вопрос. Достойно ль
Смиряться под ударами судьбы,
Иль надо оказать сопротивленье
И в смертной схватке с целым морем бед
Покончить с ними? Умереть. Забыться.
И знать, что этим обрываешь цепь
Сердечных мук и тысячи лишений,
Присущих телу. Это ли не цель
Желанная? Скончаться. Сном забыться.
Уснуть… и видеть сны? Вот и ответ.
Какие сны в том смертном сне приснятся,
Когда покров земного чувства снят?
Вот в чем разгадка. Вот что удлиняет
Несчастьям нашим жизнь на столько лет.
А то кто снес бы униженья века,
Неправду угнетателей, вельмож
Заносчивость, отринутое чувство,
Нескорый суд и более всего
Насмешки недостойных над достойным,
Когда так просто сводит все концы
Удар кинжала! Кто бы согласился,
Кряхтя, под ношей жизненной плестись,
Когда бы неизвестность после смерти,
Боязнь страны, откуда ни один
Не возвращался, не склоняла воли
Мириться лучше со знакомым злом,
Чем бегством к незнакомому стремиться!
Так всех нас в трусов превращает мысль,
И вянет, как цветок, решимость наша
В бесплодье умственного тупика,
Так погибают замыслы с размахом,
В начале обещавшие успех,
От долгих отлагательств. Но довольно!SBУчастникWILLIAM SHAKESPEARE Sonnet no 90
Then hate me when thou wilt, if ever, now
Now while the world is bent my deeds to cross,
Join with the spite of Fortune, make me bow,
And do not drop in for an after-loss.
Ah do not, when my heart has scaped this sorrow,
Come in the rearward of a conquered woe;
Give not a windy night a rainy morrow,
To linger out a purposed overthrow.
If thou wilt leave me, do not leave me last,
When other petty griefs have done their spite,
But in the onset come; so shall I taste
At first the very worst of Fortune’s might;
And other strains of woe, which now seem woe,
Compared with loss of thee, will not seem so.УИЛЬЯМ ШЕКСПИР Сонет 90
Перевод Самуила Яковлевича Маршака
Уж если ты разлюбишь — так теперь,
Теперь, когда весь мир со мной в раздоре.
Будь самой горькой из моих потерь,
Но только не последней каплей горя!И если скорбь дано мне превозмочь,
Не наноси удара из засады.
Пусть бурная не разрешится ночь
Дождливым утром — утром без отрады.Оставь меня, но не в последний миг,
Когда от мелких бед я ослабею.
Оставь сейчас, чтоб сразу я постиг,
Что это горе всех невзгод больнее,Что нет невзгод, а есть одна беда —
Твоей любви лишиться навсегда.SBУчастникSBУчастникФедор Тютчев
* * *
Есть в осени первоначальной
Короткая, но дивная пора —
Весь день стоит как бы хрустальный,
И лучезарны вечера…Где бодрый серп гулял и падал колос,
Теперь уж пусто всё — простор везде,-
Лишь паутины тонкий волос
Блестит на праздной борозде.Пустеет воздух, птиц не слышно боле,
Но далеко ещё до первых зимних бурь —
И льётся чистая и тёплая лазурь
На отдыхающее поле…SBУчастникИван Бунин
Настанет день — исчезну я,
xxxxxxxxxxxxxxxxxxxxx
Настанет день — исчезну я,
А в этой комнате пустой
Все то же будет: стол, скамья
Да образ, древний и простой.
И так же будет залетать
Цветная бабочка в шелку —
Порхать, шуршать и трепетать
По голубому потолку.
И так же будет неба дно
Смотреть в открытое окно
И море ровной синевой
Манить в простор пустынный свой.
1916SBУчастник…
SBУчастникSBУчастникМне понравились:
А это от меня:
SBУчастникhttp://www.youtube.com/watch?v=b3Dn1oGrMsw&feature=related
Laura Tuk tuk sirdeleСпасибо, Эдвард! Замечательно!
SBУчастникКстати, никто не подскажет, где найти:
…
4)Безвершенко — комбинации.У меня есть следующая книга:
О.П.Безвершенко
ТАКТИКА ГРИ В МIЖНАРОДНI ШАШКИ
КИÏВ, «ЗДОРОВ’Я», 1982
Если имеется в виду эта книга, то я могу ее выслать.
-
АвторСообщения